Огляди

Wendeavor – Light Me (2017)

Из всего разнообразия музыкальных жанров и их ответвлений именно melodic-hardcore мною горячо и дольше всего любим. Не знаю почему, но он мне больше всего запал в душу, то ли своей искренностью, то ли идеальной смесью агрессии и мелодичности, то ли посылом и смысловой нагрузкой.

KLADOVEST ‎– Ignitiate (2016)

Проект Kladovest з міста Дніпра уже довгі роки відомий шанувальникам атмосферного black metal завдяки своїй послідовній та результативній студійній творчості і годі шукати кращого приводу ще раз поглянути на еволюцію стилю цієї формації, аніж їхній 5-й повноформатний альбом, що вийшов наприкінці грудня 2016 на авторитетному німецькому «значку» No Colours Records, співпраця з яким, до речі, триває вже аж із 2009 року. 
 

Тотем – Тотем (2016)

За понад 12 років активного творчого життя проект Тотем привчив слухачів до власної високої плодовитості – альбоми виходили майже щороку (за винятком 2008 і 2012). Тож нинішній однойменний до назви проекту повноформатник є вже 11-м у його небанальній дискографії.

Edgy Point – Special Force (2017)

Второй по счету релиз житомирского электронного дуэта Edgy Point увидел свет, и что-то я не заметил достаточного восторга у публики по этому поводу. Возможно, я излишне драматизирую, но положение дел на отечественной синтвейв сцене такое, что музыкантам впору коллективно писать пособие о том, как не стать звездой.

Signals Feed The Void — Останнє тепло (2016)

Первое, что хочется сделать после прослушивания альбома Останнє тепло – это самому сесть за синтезатор. Настолько вдохновляющего материала ребята еще не выпускали, по крайней мере, в рамках данного проекта. На счету дуэта это уже четвертый релиз и, по моему скромному мнению, – самый, во всех отношениях, удачный. Signals Feed The Void до сих пор играют для себя, без оглядки на слушателя, рвут жанровые клише, мешают стили, но в этот раз… В этот раз вышла поп-музыка в самом лучшем смысле этого слова.

Crucify Me Gently – Circles (2016)

Лет 10 назад я ощутил для себя острую нехватку новой музыки. Так как я был мелким и ортодоксальным, то ничего тяжелее трэш-метала в свою жизнь не впускал. Потом ситуация кардинально изменилась и действительно “тяжёлый” метал хлынул на меня огромным потоком: от дэта и блэка до нойзкора, фьюнерал-дума и гринды. Но и это наскучило вскоре.

Trip Inside Me - Open One of the Doors (2016)

Я пока не имел счастья полистать книгу вокалистки, но дебютник Open One of the Doors уже прочно засел у меня в плеере. А как иначе? Ведь вот она любимая музыка моего детства, переосмысленная и осовремененная. Это именно тот случай, когда саунд группы составлен из гармоничного сочетания самых разных стилей и форм. Так рождается самобытная музыка. Готика, психоделика, шугейз, электронные и этнические вкрапления  - все это смешанно в совершенно выдающейся пропорции. 

Drone-Mind // Mind-Drone Vol.5

Несколько месяцев назад, основанный в 1993 году немецкий индустриальный лейбл Drone Records выпустил на виниле, тиражом 400 экземпляров, эмбиэнт / дроун сборник. Пластинка звучит ритуально и немного пугающе, как и полагается в подобных жанрах. Под ее звуки можно, совершать мистические практики, пустится в далекое путешествие вглубь себя, видеть сны (при желании даже наяву), словом, нужная  атмосфера будет вам обеспеченна.

Hinnom Vultures - Self ​Titled (2016)

Страх — самое древнее и сильное из человеческих чувств, а самый древний и самый сильный страх — страх неведомого
 
Говард Филлипс Лавкрафт
 
Индустриальные города предрасположены к тому, что люди, родившиеся и обитающие в них - сильны духом, сильны физически, жестоки, брутальны, мрачны и оголтелы. Бирмингем дал миру оккультных и чёрных  Black Sabbath.

ZAPASKA – POMALU (2016)

Творчість кам’янець-подільського дуету Zapaska відома багатьом слухачам в Україні уже понад 6 років, а точніше – з червня 2010, коли відбувся реліз першого ЕР «LANKA». У складі – Павло Нечитайло та Яна Шпачинська, екс-лідери чудових (наразі «заморожених») груп Пропала Грамота і ЧеЧе відповідно. Цікаво, що, на відміну від різних колег за сценою, які  весь час жили лише музикою, освіту вони мають археологічну та філологічну, а це майже завжди гарантія ширшого погляду на речі.

ЛУНА – Маг-ни-ты [2016]

Чітко пам‘ятаю момент, коли пару років тому дізнався про Крістіну Бардаш, яка тоді ще не взяла собі сценічного імені ЛУНА.  Це була душевна напівпровокаційна пісня «Виграй» на текст добре відомої мешканцям Мережі київської літераторки Лізи Ґотфрік. Пісня виконувалася під мінімалістичний акомпанемент піаніно і швидко набувала інтернет-популярності (майже певен, що не лише у середовищі тих, хто слідкує за українським музичним процесом).  Уже тоді було зрозуміло, що потенціал є.

Electric Funeral Cafe vol.3 (2017)

CD1 - Electric Side

GreyAblaze – GrayAblaze (2016)

Дебютна однойменна робота новоутвореного харківського гурту GreyAblaze, в основі якого грають наші старі знайомі, відомі за такими проектами як Khors, Elderblood, YGG, KZOHH, Ulvegr, музиканти Astargh (вокал, гітара, бас, клавішні), Helg (гітара, лірика) та Odalv (ударні), з’явилась в мережі абсолютно несподівано, зважаючи на невеликий анонс у вигляді сухого короткого інтерв’ю з лідером проекту Astargh’ом в одному

Septa - Sounds Like Murder (2016)

Потребность рождает идею, идея рождает действие
 
Джон Эрнст Стейнбек
 
Septa – группа, о которой говорят, говорили и будут говорить.

Обрій - Олтар утопії (2016)

Зовсім свіжий (і ще димиться) з печі ужгородської метал-музики запис на чотири бойові дії в стилі death metal. Прямолінійно, цілеспрямовано, середнім темпом і без всяких занадто завернутих штук. Сприймається і засвоюється на легкому подиху. 
 
Першим заслуговує уваги і схвалення факт, що гурт не пішов відомим шляхом, назвавшись якимось “Satanic Blasphemy” чи “Embryonic Gastronomy”, бурчати нерозбірливо про зло, кишки і ритуали.

Жадан і Собаки – Пси (2016)

Когда восемь или девятьлетназад я, пьяный и босоногий слемил под Жадана и Собак в дремучем "гуляйпольском"  ДК, вот тогда жизнь для меня и началась по-настоящему. Под звуки прихардкоренного ска, в толпе грязных и невменяемых тел, раздавленный духотой позднего августа,я впервые услышал панк в связке с литературой высокой пробы и был рад их гармоничному симбиозу.

svrm – При смерти [demo] (2016)

Покинувши в 2013 році свій основний музичний проект – харківський припанкований блек-метал гурт Заводь – Сергій Ткаченко, будучи його основним гітаристом та співзасновником в той же час, про відпочинок, таке враження, навіть думати не збирався.  Але, якщо не лукавити, то вперше після відверто неприємних подій навколо Заводі про себе Сергій нагадав весною вже 2015 року, випустивши перше демо свого нового блек-метал проекту svrm7, запропонувавши далеко не таку бадьору та відривну музику, як це було раніше, про що свідчить сама

Теорія Ґвалту – Кармалюк (2016)

На протяжении всей своей долгой истории, — а это ни много ни мало сорок лет — панк-рок всегда находил в себе силы для перерождения в тот, или иной стиль. Трансформация в ска, анархо, поп, пост, краст и прочие стили добавляли ему пикантности и прибавляли в свою обойму новых слушателей. Само собой, расцвет середины семидесятых повторить было невозможно, но каждая группа, по крайней мере, стремилась не потерять дух бунтарства и добавить в уже обыденные темы что-то самобытное и отвечающее духу сегодняшнего времени. Иногда им это удавалось, а иногда и нет.

Life is hell - Гробород (2016)

Когда ты один, а в твоей голове огромное количество идей, которые ты хочешь реализовать. Но из-за отсутствия должного понимания у окружающих ты словно запертый в клетке птенец: мечешься из угла в угол и пытаешься найти выход, а в данном случае возможность записать хороший и интересный материал.

Phooey - Danger (2016)

Вот уже несколько десятилетий кино и музыка шагают по планете одним большим и неразрывным шагом. Начиная с экстравагантного Чарли Чаплина, занимавшего в своих фильмах практически все должности и заканчивая сегодняшними гениями в лице Дэвида Линча, Джима Джармуша, Роберта Родригеса и Джона Карпентера для которых кино не просто четыре буквы в строчку, а целая жизнь со своим собственным видением, и нестандартным подходом к съёмочному процессу. Конечно, все эти люди не ограничили себя одной любовью к кинематографу,и всех их объединила ещё и любовь к семи нотам, под названием музыка.

janp - неотправленные письма (2016)

Водки было мало, а неба много…

(с) Борис Рыжий

Galdur - Age of Legens (2016)

Мабуть, важко датиоб’єктивно оцінку подіям в Скандинавії, в Норвегії зокрема, на початку 90-их років минулого століття з точки зору їх впливу на подальший розвиток і, як би це парадоксально і смішно не звучало, популяризацію андеграундного екстремального напряму музики – блек-металу. Разом з тим, варто відмітити, в цей же час окремий поштовх отримав і відносно непопулярний жанр електронної музики – ембієнт. Музиканти, серед яких Ховард Елефсен, Відар Воер, Граф Грішнак, Сігурд Вонгравен та ін.

OwlCraft – Hinansho (2016)

2016 рік для Олександра Берегового, попри те, що до його завершення є ще ціла осінь, багато в чому можна назвати успішним з точки зору креативу, при тому, що цього разу якось обійшлось без новинок від основного проекту музиканта - Celophys.Останній альбом черкаського дуету, до речі, який отримав назву «Ammonite», вийшов у вільне плавання ще влітку минулого року, а гурт навіть встиг виступити на міжнародному фестивалі психоделічної музики – Electric Meadow Fest, а в весною 2016-го

Cruel Truth – Кам’яні береги (2016)

Моє перше знайомство із музикою даного колективу із міста Ровеньки (Луганська область) відбулося наприкінці весни 2015 року, коли, блукаючи просторами Большого Театру Всесвітньої Павутини випадково натрапив на їхній міні-альбом Січові стрільці, апогеєм чого став мій оглядна цю роботу. З тих пір минуло більше року, але, на диво, я не забував про них, і навіть періодично деякі композиції зі справжньою насолодою переслуховував.