Neformat Family: Wolverine Blues

Гурт був «поставлений на паузу» влітку 2014 року. Склад на момент створення виглядав наступним чином:

• Ілля Правдивий (Woundead, Bluesbreaker, Maloi) — бас/вокал;
• Вал "Stonezilla" Корнєв (Ethereal Riffian) — гітари/бек-вокал;
• Alex Savage (Woundead) — гітари/вокал;
• Олексій Вознюк (Woundead, Bluesbreaker) — барабани/перкусія.

За легендою, яку підтвердив Філ Добров із RobustFellow, рішення пограти разом виникло після першого Robustfest, який проходив у «Кузні» у 2011 році. Склад фестивалю був казковий: Tombstones (Норвегія), Torn From Earth (Угорщина), Kamni (Росія), Slow Ride Home, Forever Wasted, BOMG, Stoned Jesus, Ethereal Riffian и la crem de la crème міста Київ – Bluesbreaker.

Настала весна 2012 року, і, мабуть, не без допомоги якихось магічних ритуалів, десятихвилинне промо-відео з двома треками розриває на шматки все взагалі.

Не можу уявити, скільки разів я його переглядав, скільки разів показував або пересилав комусь. Зйомка, стиль, музика, подача. Усе від початку і до кінця — чистий кайф, а головне — нове, свіже!

Дебютним концертом для Wolverine Blues став виступ разом зі Stoned Jesus на розігріві у Red Fang у «Бінго», 6 травня 2012 року. Ще раз — дебютне шоу! Не кожному гурту випаде такий шанс, і не кожен гурт із таким впорається, але тут усі молоді й зухвалі, проте з досвідом, і змогли — є відеодоказ, людям сподобалося.

Ось як згадує цей концерт вокаліст Stoned Jesus та організатор привозу Red Fang до Києва Ігор Сидоренко:

«Пам'ятаю, поставив собі за мету привезти Red Fang після того, як вони запалили на Hellfest у 2011-му — підняли на ноги п'ять тисяч людей, попри 11-ту ранку! Ну і, як промоутер-початківець, звісно, заздалегідь вліпив свій гурт на розігрів, ахах. Але перед цим ми ще встигли поїхати в наш перший євротур з Ethereal Riffian, і Валерчик (Вал "Stonezilla" Корнєв — прим. ред.) увімкнув нам на той момент ще не оприлюднене культове відео, де Wolverine Blues грають дві речі на "Звукоцеху". І ще до кінця цього відео я знав, що їм треба зіграти з Red Fang, хоч вони й кокетували перший час — мовляв, лайви поки грати не плануємо. Цей концерт мав відбутися як мінімум заради легендарного стейдждайву Паруса посеред "Prehistoric Dog"!"

У серпні гурт вирушає до Пітера на Ракета Фест, де грає в компанії інших хардкор/панк/метал команд з України, Росії, Білорусі, Фінляндії, Польщі та США.

Наступним концертом Wolverine Blues став виступ на другому Robustfest, і це було епічно. Це був перший раз, коли я побачив WB не на відео. Ілля був добряче в угарі: хитався сценою, давав роботу техніку сцени, регулярно впускаючи мікрофонну стійку, бив свій бас головою, зрештою забив на ньому грати й стрибнув у десяток людей під сценою, які нічого не підозрювали. При цьому гурт звучить чудово, а виглядає все це в комплексі просто як у кіно. Завдяки Kirai Gigs ви можете зацінити все це неподобство на YouTube, але живих відчуттів воно, звісно, не передасть. Заради такого треба ходити на концерти.

Сказати, що сподобалося — це нічого не сказати. Після концерту всіх можна було зустріти в залі, обмінятися респектами; якісно веселий Ілля вкрай чарівно «впарював» мерч Ethereal Riffian з дистро.

Далі був концерт у темряві підвалу Малої Опери з кримськими d-beat-ерами Totentanz, на якому звук у Wolverine Blues особливо не склався. Вокал майже не читався, та й взагалі якось тихо вийшло. Андеграунд — це нелегко.

Але головне, що робота над альбомом виходила на фінішну пряму: «альбом дозводиться одним достойним паном», інтригують на форумі Neformat. Кілька треків обіцяють опублікувати, щойно буде готова обкладинка. У грудні 2012 року Wolverine Blues, попри те, що артворк до альбому ще не завершений, публікують кілька треків із майбутнього релізу, який має вийти наприкінці лютого 2013-го. При цьому розкривають карти: мастерингом альбому займається, на секундочку, Біллі Андерсон, який працював із такою незліченною кількістю крутих артистів, що навіть важко обрати імена (але я оберу — Melvins та Sleep. Ось тут можна зацінити решту. На жаль, альбом Wolverine Blues — Convict у дискографії не вказаний).

Наприкінці лютого — тиша. У середині березня — тиша. Очікування альбому наростає, і ось 17 квітня — БАМ!

«Льоша (гітарист і співзасновник гурту — прим. ред.) хотів трушну обкладинку у стилі 80-х, і в нього було розуміння, хто її може реалізувати. Наскільки я пам'ятаю, ми виклали головні ідеї альбому Євгену Лапченку, і невдовзі він запропонував нам своє бачення. Ми прийняли обкладинку без жодних виправлень», — пригадує Stonezilla.

Усе очікування було варте того. Шикарна обкладинка, чудова музика, гостьовий вокал Ігоря Сидоренка зі Stoned Jesus на фінальній «Brother Horizon». Гурт вчергове нарікають, як мінімум, українськими Church Of Misery.

«Щодо "Brother Horizon" — уже не пам'ятаю, хто перший запропонував, але мені сподобалася ідея взяти участь у записі альбому Wolverine Blues. Круто, коли щось робиться на серйозному рівні, і це відчувалося у хлопців. Тому ми ось зібралися і роздали такого анплаггедного "елісінчейнджа", хах. Мені здається, у них був дуже серйозний потенціал, і досі їхній альбом звучить дуже зріло та якісно», — каже Ігор Сидоренко.

Презентація альбому проходить в Underground Music Hall у Києві, в компанії з 5R6 та Stoned Jesus, які презентували нового (вже колишнього) барабанщика та кліп на «Electric Mistress». Було круто, попри те, що під час концерту можна було замовити собі шашлик і пельмені. На концерті був Фагот із ТНМК, йому теж наче сподобалося. Вал "Stonezilla" Корнєв називає той виступ одним із найулюбленіших, нарівні з дебютом.

У червні Wolverine Blues вирушає грати на стонер-фестиваль Freak Valley Festival до Німеччини.

«Фестиваль був організований на найвищому рівні. 3000 квитків розпродали задовго до початку, відвідувачі та музиканти були дуже приязними, був крутий фудкорт на бекстейджі, запам'яталися виступи Uncle Acid and the Deadbeats, Orange Goblin, The Machine, The Mugs та деяких інших. Не можу сказати, що це було наше найкраще шоу через певні технічні негаразди, але ми були дуже раді взяти участь у такому масивному івенті», — каже Stonezilla.

Сто копій CD-релізу розійшлися, частина з надією вирушила до штаб-квартир лейблів. На цьому 2013 рік для Wolverine Blues закінчився.

2014-й розпочався з гучних новин. Новим вокалістом колективу став Вова, учасник київського панк-рок гурту Maloi.

«У нас було готово чимало інструментального матеріалу для другого альбому. Музика дещо відрізнялася від першого альбому, стала різноманітнішою та еклектичнішою, і нам це подобалося. Але коли настав час додавати вокал, ми зрозуміли, що для багатьох пісень колишня манера співу не підходить. Тож це рішення було прийнято через необхідність», — пояснює Stonezilla.

Презентація нового вокаліста (ну як нового, 3/4 гурту грали з ним раніше у Woundead) відбулася на фестивалі Winter Mass. Було видно, що Вова старався — на ньому навіть джинси порвалися під час виступу, — але вокальна подача вийшла більш роковою, чи що, якщо порівнювати з Іллею. Не вистачало металу, проте була нова пісня і залишалася надія, що це просто перший концерт із новим фронтменом. 

Як тепер відомо — це був передостанній концерт гурту взагалі.

Для Wolverine Blues, як і для Date Rape, останнім концертом став виступ на Neformat Fest 2014 у «Бінго», присвяченому десятиріччю ресурсу.

У вересні 2014-го гурт планував тур Європою разом із Ethereal Riffian, але не склалося: у липні було оголошено, що колектив поставлено на паузу, а в тур із Ethereal Riffian поїхали Somali Yacht Club. Уже посмертно було опубліковано відео на єдиний записаний із Вовою трек — «Gamble», який також був виданий на першій збірці Electric Funeral Cafe від Robustfellow.

«Я був упевнений і досі не змінив своєї думки щодо того, що цей гурт міг качати стадіони. Не у всіх було схоже бачення, і для деяких учасників заданий темп виявився занадто швидким. У нас виникло забагато розбіжностей, що сильно впливало на продуктивність колективу. Репетиції стали дуже рідкісним явищем. Вони призначалися, але у 70% випадків скасовувалися з найрізноманітніших причин. Зрештою, один із засновників гурту пішов. Я обговорив ситуацію, що склалася, з кістяком гурту (ритм-секцією), і ми вирішили, що продовжувати далі не варто.

Не думаю, що можливий реюніон, а ось перевидання альбому з невиданими бонус-треками, можливо, колись і відбудеться», — дає надію Stonezilla.

Ось і я вважаю, що гурт дійсно був дуже і дуже перспективним та унікальним. Сподіваюся колись поповнити свою колекцію перевиданням альбому Wolverine Blues.

Хочу висловити подяку Ігорю Сидоренку та Валерію Корнєву за коментарі та, звісно, за їхню музичну діяльність.

Величезний респект і вдячність Kirai Gigs за працю, завдяки якій пам'ять про чудові концерти не згасне.

Wolverine Blues у мережі:

https://www.facebook.com/wolverineblueskc/
https://wolverineblues.bandcamp.com

Раніше в рубриці: https://www.neformat.com.ua/neformat-family